Команда Newsfront разом з MMR провела опитування про те, як трансформувалася PR-індустрія в Україні за останні 20 років. Один із найважливіших висновків — робота піарників стала стратегічно важливішою. Змінилося багато: з’явилось розуміння, що PR має працювати на бізнес-цілі, зросла потреба у якісних даних та аналітиці. Також сам підхід став значно глибшим, а не просто вимогою "зробити гарно".
Вікторія Чернова, директорка з розвитку Newsfront Communications, ділиться трьома ключовими інсайтами про вплив розвитку інструментів для вимірювання ефективності комунікацій та їхню роль у PR.
PR дедалі більше про стратегію
Більше половини (56,9%) респондентів опитування Newsfront зазначають, що клієнти та керівництво очікують чітких показників ефективності й зв’язку результатів із бізнес-цілями. Для порівняння: "більше креативу" вимагають лише 13,8%. Це показує, як змінюється роль PR-фахівця: з "творця іміджу" на стратегічного партнера, який вміє не лише розробити кампанію, але й обґрунтувати її користь цифрами.
PR — це і креатив, і аналітика
Керівництво і клієнти PR-фахівців очікують не тільки креативності, а ще й аналітичного мислення та вміння автоматизувати процеси. Так, 5,2% респондентів зазначили потребу володіння новими інструментами, включно зі штучним інтелектом.
Тобто сьогодні PR-фахівець — це людина, яка не тільки вміє створити яскраву ідею, загорнути меседжі у потрібну обгортку, але й визначити цілі, поставити задачі, оцінити ефективність і презентувати це іншим. При цьому налаштувати свою роботу так, щоб економити час за рахунок автоматизації.
Ефективність = аргументи для захисту бюджету, розвитку кар’єри і довіри
Щоб захистити бюджет, пояснити керівництву свою цінність чи пройти випробувальний термін — потрібні чіткі результати. Мова не лише про базові показники (кількість публікацій, охоплення та тональність), а й оцінку впливу на репутацію та зв’язок з цілями бізнесу. Саме тому вимірювання стає ключовим інструментом для просування фахівця всередині компанії або утримання клієнтів у агенції.
Тож протягом останніх 20 років можливості фахівців зростають завдяки розвитку інструментів аналітики, галузевим стандартам і доступу до глобальних трендів. Наприклад, фреймворку AMEC, який волонтери переклали українською. Також допомагає розвиток LLM (великих мовних моделей як Chat GPT), автоматичних дашбордів і доступу до моніторингових даних.
Українська PR-галузь пройшла шлях від "щоб було красиво" — до "як це працює на бізнес".
Так, ми досі маємо виклики — обмежений доступ до даних чи повільний обмін інформацією між командами для оцінки впливу на цілі бізнесу, відсутність бюджетів на якісні заміри. Але зараз ми вже маємо достатньо інструментів та досліджень, щоб не просто збирати згадки в медіа, а аналізувати, що вони дають бізнесу, адаптувати галузеві фреймворки до своїх потреб. І саме на цьому етапі ми можемо впливати на ставлення до професії, освіту роботодавців та якісну оцінку результатів кампаній.
